Вчора,
перемикаючи ТВ канали один за іншим без капельки інтересу зупинилася на
37 каналі – ТВ-1000 де показували . Зацікавив він мене тим, що я
впізнала Львів. Швидко зрозуміла, що молоді люди мандрують зі Львову до
Луцьку (знайома дорога). Та ще й в головній ролі Елайджа Вуд!
Українсько-американський фільм – цікаво-цікаво, треба подивитися.
Не
знаю чи правильним було моє рішення, але мені стало цікаво побачити
рідні місця очима американців. Так от, скажу одразу я була в глибокому
розпачі. Для них Україна - це як Вєтнам для нас. Чому я так говорю, а
от чому:
— Головний
герой був як синівський гопник – в спортивному костюмі, туфлях та
золотих цезурах (правда по фільму він був з Одеси та й насправді той
актор є одесит). Таке враження, що в нас тут така уніформа.
— Міста та дороги в нас польові. Так, у нас жахливі дороги, але ж не стежинки.
Їздимо ми на Запорожцях. Щоб часом, на наших дорогах ви побачите більше джипів, ніж на Італійських, Швецьких, американських.
— Сигарети Marlboro у нас дуже важко дістати, вони в нас рідкість і служать як хороші чаєві.
— Міста та дороги в нас польові. Так, у нас жахливі дороги, але ж не стежинки.
Їздимо ми на Запорожцях. Щоб часом, на наших дорогах ви побачите більше джипів, ніж на Італійських, Швецьких, американських.
— Сигарети Marlboro у нас дуже важко дістати, вони в нас рідкість і служать як хороші чаєві.
— Ми – тупі. Поняття не маємо що таке й вегетаріанство і не знаємо чи то вже війна скінчилася ( події у фільмі – 21 століття)
— А ще у фільмі українці – це матюкливі алкоголіки, одним словом бидло.
Але найбільше мені запам’ятався такий момент : американець - вегетаріанець просить у страшному готелі вечерю без м’яса. Всі цьому дивуються, як то без м’яса, ти що жартуєш , чи ти хворий? І тут йому приносять страву – одну варену картоплину. Так та картоплина потім падає на підлогу, а український дідусь її піднімає, розрізає навпіл та подає.
Так що, ось таке бидлядство. Аж обідно.
Сценарій
у фільмі досить нерівний. Є незрозумілості та багато опущено моментів.
Більше хотілося почути та побачити про Трачинброд та історію дідуся
(головного героя).
А щодо хороших сторін – то гарно зняті наші рідні
пейзажі. Також гарна гра акторів.. Хоч діалогів було небагато, але все
було зрозуміло, інколи паузи більше говорять за слова.
Попри це все, думаю що фільм має і своїх фанатів. Але не думаю, що серед них буде багато тих людей, які люблять та вірять у свою державу.
Оригінал взято у
nata_dimple




Немає коментарів:
Дописати коментар