Forbes.Львів

Оригінал взято у ollko в forbes. львів

Форбс присвятив червневий випуск Львову.

більш толкових матеріалів про місто я не бачив.

тут і про небезпеку перетворення львова на "ригалівку" для туристів як краків та таллінн. і про кулінарну столицю україни (принаймні, нею форбс вважає саме львів, а не одесу). і про IT-сектор, аутсортинг, відсутність олігархів як благо для міста.

про львів, як про центр малого та середнього бізнесу україни, про перспективи ділового туризму, будівництво конгрес-холлу і багато іншого. про ці речі міркують підприємці, мер, лідери громадського сектору.

окремий матеріал про дві успішні мережі - фест (криївка, гасова лампа, мазох, майстерня шоколаду тощо) та ресторани марка захріна (піца челентано, япі, картопляна хата + екслюзивні ресторани у львові). дуже толковий матеріал, класні порівняння.

особливо сподобалося - в 2007-му році було проведено дослідження, в якому конкурентами львова були визначені київ, одеса та харків. але тепер в лідерах львів, і вже одеса в ресторанному бізнесі, а київ в IТ-секторі змушені рівнятися на львів.

на закуску цікавий текст ярослава грицака. про багате місто бідної провінції.

львів був маленьким містом - всього 200 тисяч перед війною (варшава - 800 тисяч, одеса - 500 тисяч тощо). але найбагатшим містом польщі. за рахунок автономії! про це вже стільки переспівано - дайте громадам самоврядування і країна зміниться.

за кількістю трамвайних колій, місць в ресторанах, водогонів тощо це було перше місто в польщі. за кількістю газет і книжок на душу населення - більше ніж москва та київ.

і ще. відомо, що львів одразу після війни (після сталінських етнічних чисток та переселення кацапів) був на 70% російськомовним. зі 130 директорів заводів - 10 були львів'янами. львів мав стати чимось як рига нині. але для усіх тих заводів треба було чорноробів. і вони приїхали з навколишніх сіл. так от, грицак порівнює: в київ та інші великі міста теж їхали з навколишніх, україномовних сіл. але потрапляючи в російськомовне середовище асимільовувалися. галицькі селяни також потрапляли в таке ж агресивне мовне середовище, але не русифікувалися, а українізували місто. це єдине місто в усср, де сильний робітничий клас був україномовним.

тому львів став в 1989 тим, чим був будапешт в 1956 та гданськ в 1980.

тільки от чого тепер найбільш охоче на російську в києві переходять саме галичани?