До дня народження митрополита Андрея Шептицького.

В українській історії буремного 20 століття особа митрополита Андрея Шептицького викликає напевне найбільше поваги та захоплення.

Нащадок знатного українського роду графів Шептицьких, народився 29 липня 1865 року в мальовничому селі Прилбичі, на Яворівщині біля Львова. Більш, ніж 50 років був митрополитом Української греко-католицької церкви на Україні Він реорганізував церкву та під його орудою в українські села прийшла освіта. Для народу були побудовані школи та лікарні на кошти з прибуткових статей володінь родини Шептицьких у Галичині. Він заснував Український Національний Музей, Львівську Богословську Академію, надавав стипендії молодим українським митцям для здобуття художньої освіти у кращих навчальних закладах Європи, створив перші природні заповідники на Західній Україні.

В роки Другої світової війни Шептицький боровся за незалежну Україну, вільну від влади тоталітарних режимів - як радянського так і нацистського. Це був трагічний період у його житті. Спершу він вітав прихід німецьких вояків, переслідуючи мету зробити Україну вільною. Однак, побачивши людиноненависницьку сутність гітлерівського режиму, Митрополит виступив із засудженням політики тодішньої Німеччини. Насамперед він засудив переслідування євреїв. За згодою Шептицького значна кількість євреїв переховувалась у греко-католицьких монастирях і навіть у митрополичій резиденції. Було надано сховок для понад 300 єврейських дітей та збережено  цінні єврейські документи. При цьому старенький митрополит не побоявся публічно заявити про свою незгоду з політикою нацистів.

Ось цитата з листа Шептицького до папи Римського, датованого 31 серпня 1941 року:

"Ця система брехні, обману, несправедливості, грабунку, спотворення всіх ідей цивілізації та порядку; ця система егоїзму, перебільшеного до абсурдної межі тотального божевільного націонал-шовінізму, ненависті до всього, що є красивим та добрим, ця система становить собою таке щось феноменальне, що найпершою реакцією при вигляді цього монстра є оніміле здивування. Куди заведе ця система нещасний німецький народ? Це може бути не що інше, як дегенерація людства, якої ще не було в історії". Також добре відомий пасторський лист митрополита Шептицького "Ти не повинен убивати", що  був написаний ним у 1942 році. Цей лист мав великий  вплив на дезорієнтоване населення Західної України.  У пасторському зверненні стверджується, що масове знищення людей - страшне явище, дуже небезпечне для суспільства. Людей, які не будуть прислухатися до Божих заповідей, чекає Божа кара. Лист застерігає, що вбивця ставить себе поза суспільством і чинить кривавий злочин перед Богом; тому Бог покарає його як Каїна, винного у пролитті крові свого брата."

У 1942 році, коли німецька армія вже дійшла до Волги і Кавказу і перемога гітлерівців здавалася неминучою, митрополит Шептицький надіслав листа Гіммлеру, в якому рішуче протестував проти геноциду щодо євреїв. З боку митрополита це був крок , який міг вартувати йому життя. Гіммлер наказав заарештувати А. Шептицького. Але Отто Франку і Карлу Ляшу, які керували Галичиною, вдалося утримати рейхсфюрера СС від цього кроку, бо  митрополит користувався глибокою пошаною серед свого народу і це  могло призвести до значних заворушень.

Митрополит Андрей Шептицький помер у віці 79 років 1 листопада 1944 року у Львові. Похований у підземеллі собору святого Юра. Його похорон у зайнятому радянськими військами Львові перетворився на грандіозну маніфестацію.

В квітні 2012 нижня палата парламенту Канади одноголосно визнала прикладом «відданості основним правам людини» діяльність митрополита Андрея Шептицького під час Другої світової війни. Канадські парламентарії відзначили, що завдяки зусиллям митрополита врятовані понад 160 євреїв, один із яких був присутній на засіданні парламенту Канади під час ухвалення рішення.
Взято у forko at До дня народження митрополита Андрея Шептицького.